Інститут кураторів

Виховна робота у ВНЗ – двосторонній процес, взаємодія вихователя і студента. Роль академнаставника полягає у спрямуванні виховної роботи в групі відповідно до побажань і ініціативи студентів та плану організації і проведення виховної роботи в університеті на рік.

Важливе місце в роботі кафедри фізичної реабілітації, здоров'я людини та фізичного виховання належить виховній роботі викладачів серед студентів, що спрямована на формування у них моральних якостей, громадської активності та відповідальності за долю України, дбайливого ставлення до національного багатства країни, любові до рідної мови.

При плануванні виховної роботи наставники передбачають вивчення здібностей студентів кураторських груп до навчання; ставлення до обраної спеціальності та плани на майбутнє; стан навчальної дисципліни та критерії вихованості студентів; вивчають житлово-побутові умови студентів.

Пріоритетним у виховній роботі зі студентами викладачів кафедри фізичної реабілітації, здоров'я людини та фізичного виховання є реалізація особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі, залучення молоді до національної та світової культури, збереження морального та фізичного здоров’я молодого покоління, виховання патріотизму, громадських якостей особистості, забезпечення педагогічних умов для соціалізації студентів, виховання в них життєвої компетентності.

У ТДМУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО ВІДЗНАЧИЛИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

8 вересня міжнародний день фізичної терапії.

Кафедра фізичної реабілітації, здоров’я людини та фізичного виховання приєднується до вітання Української Асоціації фізичної терапії із всесвітнім міжнародним днем фізичної терапії. Поява інтересу практичної медицини до фізичної терапії обумовлена усвідомленням світовим медичним співтовариством недостатньої ефективності зусиль клінічної медицини в справі відновлення та компенсації втрачених у процесі хвороби та травматичних пошкоджень фізіологічних функцій організму. Розвиток системи ефективної фізичної реабілітації з урахуванням сьогоднішнього рівня суспільного здоров’я, політичної та економічної ситуації в державі, без сумніву, можна віднести до числа найважливіших медико-соціальних завдань сучасної охорони здоров’я.


Застосування фізичної реабілітації сприяє активізації захисних і пристосувальних механізмів адаптації, прискоренню відновлення функції різних органів та систем, попередженню ускладнень та рецидивів захворювання, скороченню термінів клінічного і функціонального відновлення здоров’я та працездатності хворого; прискорює його повернення до суспільно-корисної праці, підвищує ефективність реабілітації, що має значний економічний та соціальний ефект.